Юридична консультація: Як зібрати докази, що дане правопорушення є корупційним?

28.05.2021

1

Фонд Інновацій та Розвитку Україна за підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation (Project of the German Marshall Fund) надає серію юридичних консультацій-роз’яснень доступною мовою про корупцію та методи боротьби з нею.

Як зібрати докази, що дане правопорушення є корупційним?

Перший крок:

Визначення належності потенційних “фігурантів розслідування” - осіб, що приймають рішення, або отримують матеріальні та нематеріальні вигоди від корупційної практики (корупційної поведінки, схеми, тощо) до суб’єктів корупційних правопорушень (ст. 3 Закону України Про протидію корупції). Необхідно скласти попередній (можливо неповний і неточний) перелік посадовців чи інших осіб, що є “фігурантами” певної схеми і перевірити їх належність до суб’єктів корупції. Важливим тут є не особистість (персональні дані, які взагалі можуть поки що не враховуватись), а правовий статус особи (посада і обсяг повноважень).

Другий крок:

Ідентифікація дій чи бездіяльності (поведінки), що є чи може сприйматись як корупційна. У даному випадку не має суттєвого значення різновид такої поведінки, тяжкість її суспільних наслідків і вид можливої відповідальності (кримінальна, адміністративна, дисциплінарна). Головне – ознаки корупції.

Оцінюючи наявність ситуації незаконного збагачення необхідно одразу розрізняти кілька ситуацій:

  1. Порушення обов’язку декларування наступного майна чи подання визначеної законом інформації: нерухомого майна (квартири, земельної ділянки, об’єктів незавершеного будівництва тощо); цінного рухомого майна (транспортні засоби); цінних паперів; інших корпоративних прав; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов’язання; видатки та правочини посадовця; посади чи роботи за сумісництвом посадовця; членство посадовця в об’єднаннях (організаціях) та входження до їх органів);
  2. Повідомлення неправдивої/недостовірної інформації щодо задекларованого майна;
  3. Невідповідність рівня та способу життя посадовця задекларованим ним майну і доходам (придбання особисто чи членами сім’ї предметів розкоші, коштовного майна, дорогих товарів повсякденного попиту, проведення відпусток за кордоном на дорогих і престижних курортах, тощо);

Більш звичними для сприйняття є корупційні практики, що включають склади “традиційних” корупційних злочинів. Хоча вони асоціюються переважно із хабарництвом (у законодавстві вживається термін “неправомірна вигода”), Кримінальний Кодекс містить більш широкий перелік таких злочинів, які умовно поділяють на 2 групи (примітка до ст. 45 КК України).

До першої групи належать: діяння, які у «чистому» вигляді не становлять собою корупційних, а можуть бути віднесені до таких лише з огляду їх вчинення певними категоріями осіб, визначених на рівні ч. 3, 4 ст. 18 КК України та примітки до ст. 364 КК України:

  • ст. 191 КК України
  • ст. 262 КК України
  • ст. 308 КК України
  • ст. 312 КК України
  • ст. 313 КК України
  • ст. 320 КК України
  • ст. 357 КК України
  • ст. 410 КК України

Другу групу кримінально-караних діянь, що віднесені до корупційних, становлять уже власне корупційні злочини, які винятково містять в собі протиправну корупційну складову:

  • Cт. 210 КК України
  • Cт. 354 КК України
  • Cт. 364 КК України
  • Cт. 364-1 КК України
  • Cт. 365-2 КК України
  • Cт. 368 КК України
  • Cт. 368-2 КК України
  • Cт. 368-3 КК України
  • Cт. 368-4 КК України
  • Cт. 369 КК України
  • Cт. 369-2 КК України

Особливе значення мають адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією (глава 13-А КпАП України):

  • Стаття 172-4
  • Стаття 172-5
  • Стаття 172-6
  • Стаття 172-7
  • Стаття 172-8
  • Стаття 172-9
  • Стаття 172-9-1
  • Стаття 172-9-2

Фактичні дані, що мають значення для ефективного розслідування, можуть бути отримані за допомогою:

  1. Пояснень осіб (свідків, очевидців, інсайдерів, потерпілих тощо);
  2. Речових доказів;
  3. Письмових документів;
  4. Електронних документів;
  5. Фото-, відео- та аудіоматеріалів;
  6. Документів з реєстрів відкритих даних, публікаціями у ЗМІ;
  7. Інших засобів.

Докази мають відповідати певним вимогам, які визначають їх цінність і значення для проведення громадського розслідування. Найголовніша вимога до доказів - це їх сприяння встановленню об’єктивної істини у розслідуванні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для розслідування для перевірки припущення щодо факту наявності / відсутності події корупції, а також причетності до події корупції конкретної особи.

Юридичну консультацію підготувала експерт Фонду Інновацій та Розвитку-Україна та співавтор законів про Антикорупційний суд та про захист викривачів корупції Людмила Арахамія.

Проект "Збільшення спроможності громадськості боротися з корупцією на місцевому рівні" реалізується Фондом Інновацій та Розвитку-Україна за підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation» (Project of the German Marshall Fund).

Думки, висловлені в цій публікації, не обов'язково відображають точку зору Black Sea Trust або його партнерів.